Керівник наукової школи

Савицький Іван Володимирович   доктор медичних наук, професор, доктор медичних наук, професор кафедри фундаментальних та медико-профілактичних дисциплін Міжнародного європейського університету; член редакційних колегій двох польських журналів, що включені до Scopus: «Disaster and Emergency in Medicine», «Journal та Cardiological Journal»; член спеціалізованої ради при українському дослідному інституті очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова; член Вчених Рад українського науково-дослідного інституту медицини-трансплантології МОЗ України, Міжнародного Європейського університету та Одеського Міжнародного Медичного Університету. Іван Савицький є одним із провідних фахівців в галузі експериментальної та клінічної патологічної фізіології, та є засновником напрямку патофізіології судин. Ним був запропонований метод корекції дефіциту оксиду азоту, сформовано основи патогенезу таких ускладнень цукрового діабету, як діабетичні нефропатії та ретинопатії. Іван Савицький є автором понад 380 наукових праць, з яких 3 англомовні підручники з патологічної фізіології, 6 монографій, 16 публікацій у журналах, які індексуються у Scopus та Web of Science.

Склад наукової школи

Під керівництвом професора Івана Савицького захищені 6 кандидатських дисертацій, готуються до захисту 2 докторські дисертації та 4 кандидатські.

Напрями досліджень

Наукова школа «Патофізіологія судин. Ендотеліальна дисфункція» спрямована на з’ясування:

• патогенезу змін функціонального стану ендотелію судин, які призводять до цілої низки патологічних процесів та розробки на принципах доказової медицини ефективних методів їх корекції;
• механізмів розвитку оксидативного стресу та поліорганної недостатності при екстремальних станах, зокрема, при таких ускладненнях оперативних втручань як перитоніти.

Іваном Савицьким та його учнями встановлений взаємозв’язок між зрушеннями у пулі оксиду азоту та дисбалансом між про- та анти- коагулянтної системи, і як наслідок розвиток таких патологічних станів, як артеріальна гіпертензія, серцево-судинна недостатність, експериментальні гемічні гіпоксії, порушення системи гомеостазу, а також зв’язок NO-синтазної активності із процесами гострого та хронічного запалення та онкогенезу. Під його керівництвом вивчались та були доведені вплив похідних оксиду азоту на репродуктивну систему щурів, пострадіаційні дисферментози та можливі методи їх корекції.